5 grudnia 2023, wtorek

Колишній віцепрем’єр: Європа та світ перед обличчям економічних проблем  у другій половині року

Вторгнення Путіна в Україну похитнуло економіки західного світу і перспективи припинення військових дій у Східній Європі залишаються туманними. Військовий конфлікт, торгова війна, зміни в логістиці, нові правила економічної співпраці, санкції – це елементи ланцюга економічної залежності змінять світову економіку на багато років.

Очікується, що після різкого зростання в першій половині 2022 року ціни на пальне та продукти харчування зростатимуть до кінця 2022 року через потрясіння, спричиненими російським вторгненням. Це означає, що вищі ціни на сировинні товари продовжуватимуть чинити тиск на зростання інфляції. У звіті Commodity Markets Outlook Світовий банк оголосив, що, за прогнозами їхніх економістів, ціни на енергоносії у 2022 році зростуть на 50,5 відсотки порівняно з попереднім роком, а у 2023 році вони впадуть на 12,4 відсотки. Світовий банк також очікує зростання цін на продукти харчування на 22,9 відсотки цього року та падіння на 10,4 відсотки наступного року. Звісно, ​​прогнози на 2023 рік припускають «якусь» нормалізацію відносин між демократичним світом і Росією.

Світовий банк очікує, що ціни на товари залишатимуться високими протягом багатьох років, оскільки війна в Україні змінить спосіб продажу, виробництва та споживання товарів у всьому світі. Це, у свою чергу призведе до збільшення невизначеності в торгівлі, і клієнти не впевнені, чи зможуть вони отримати товар вчасно та за прийнятною ціною.

Зростання цін на продовольчі товари, такі як пшениця та олія, основними виробниками яких є Україна та Росія, є найбільшим у 2022 році з 2008 року.

Вищі ціни на енергоносії та сировину сприяють зростанню інфляції  у багатьох країнах, а індекс споживчих цін у США піднявся до 40–річного максимуму в 8,5 відсотки. Подібні явища відбуваються в Канаді, Євросоюзі, Австралії, Японії і навіть у Китаї, де інфляція перевищила 2 відсотки.

***

Через напад Росії на Україну та її вплив на ціни на енергоносії та продовольство Міжнародний валютний фонд (МВФ) показав значне скорочення свого прогнозу економічного зростання на 2022 та 2023 роки. Тепер МВФ очікує, що світове зростання сповільниться до 3,6 відсотків проти очікувань січня на 4,4 відсотки. Окрім зростання загрози чергової хвилі COVID–19, можна очікувати, що у 2023 році в багатьох країнах відбудеться економічна рецесія.

Вплив зростання цін на продовольство та енергію є ще гострішим  у країнах, що розвиваються, створюючи соціальну напругу та урядові кризи. У середині 2022 року дуже інтенсивні соціальні протести відбулися, наприклад, на Шрі–Ланці, які, на думку багатьох оглядачів і аналітиків, у підсумку призвели до краху адміністративних структур країни.

«Прискорена інфляція стала явною та актуальною загрозою для багатьох країн. Зростання цін на продовольство та пальне напружує бюджети звичайних сімей до крайньої межі», – це слова, сильні слова директора–розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліни. Георгієвої.

***

Протягом усієї другої половини 2022 року великою проблемою для «нашого» світу буде дефіцит продовольства. Це наслідок загроз постачанням продовольства з України та Росії, тому що команда Путіна розглядає пшеницю та кукурудзу як зброю, яка може дестабілізувати багато країн і спричинити – у значно більших маштабах, ніж у 2014–2015 роках – масову міграцію з Африки та Середнього Сходу до Європейського Союзу.

Започаткування ефективного транспортування українських товарів – пшениці, кукурудзи, олії – через Польщу та Румунію на захід Європи та на ринки поза ЄС має бути пріоритетом не лише для урядів та адміністрацій багатьох країн та організацій, але насамперед для підприємців. Слід також пам’ятати, що ефективна допомога Україні сьогодні – це не лише забезпечення зброєю чи підтримка кількох мільйонів українських біженців, а й забезпечення необхідної комплектуючої та сировини для ще працюючої української промисловості та інших галузей української економіки.

Таким чином, завдяки своєму географічному розташуванню та пов’язаному з ним транспортно–логістичному потенціалу Польща відіграватиме особливо важливу роль протягом наступних кількох років у поточному забезпеченні зростаючих економічних потреб України, а також у процесі відновлення після післявоєнної нормалізації. Однак для покращення операційної ефективності та результативності цього процесу потрібно ще багато працювати. З кінця першого кварталу 2022 року ми спостерігаємо зростання кількості компаній, заснованих у Польщі українцями, більше того, багато українських підприємців також створюють представництва та філії своїх компаній у Польщі.

***

У першій половині 2022 року відбулася мобілізація адміністрацій обох країн, спрямована на покращення руху транспортних засобів у пунктах пропуску. Ці інвестиції та модернізація прикордонних пунктів, спричинена надзвичайними потребами i залишатимуться з нами на роки, зміцнюючи торгові зв’язки та перетворюючись на тіснішу співпрацю між Польщею та Україною. Але це лише фрагмент більшої картини у сфері економічного обміну, особливо на лінії Європа–Азія.

Через блокаду торгівлі на українсько–російському кордоні виникло багато логістичних труднощів, що викликає низку запитань і викликів: як потрапити європейським товарам до Казахстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану, Киргизстану? Як імпортувати товари з країн Кавказу? Чи можна уникнути Росії, і яким чином? Наскільки тепер подорожчає імпорт із Середньої Азії? Чи буде взагалі зворотний транзит через Росію? І, нарешті, чи нормально функціонуватиме Шовковий шлях, що з’єднує Китай та Азію з Європою?

***

Серйозні затримки платежів, неповернені борги, обмеження кредитних лімітів і страхування кредитів, зрив деяких ланцюжків постачання, логістичні проблеми, різке зростання транспортних витрат і посилення санкцій проти Росії
з кожним місяцем. Це перелік найтяжчих наслідків російського вторгнення, з якими мають рахуватися насамперед польські підприємці, які останніми роками торгували з Україною, Росією та Білоруссю.

Наведений вище список чітко показує, що вторгнення Росії в Україну є дуже серйозним викликом для польської економіки та наших підприємств. У 2021 році польські експортери продали до Росії продукції на 36,6 млрд злотих (290 грн), що означало річне зростання на 15 відсотки, до України – 28,9 млрд злотих (235 млрд грн), тобто +  24 відсотки, а до Білорусі – 8 млрд. Злотих млрд (63 млрд грн), тобто на 13 відс. більше ніж роком раніше. У випадку Росії та Білорусі минулорічні значення вперше повернулися на рівень до окупації Криму російською армією у 2014 році. Серед продукції, що експортувалася на Схід, переважали машини та обладнання, хімічна продукція та готові харчові продукти.

***

Польські та українські експортери – діючи разом, а також окремо – думають про нові напрямки своєї експансії. Для тих виробників, які втратили російський ринок, природним напрямком розвитку може бути підкорення ринків Середньої Азії. Тим більше, що часто європейські товари їм і так доставлялися через російських дистриб’юторів і посередників.

Нагадаємо, у відповідь на російську агресію багато західних компаній призупинили або обмежили свою діяльність у Росії, а багато підприємств навіть повністю вийшли з цієї країни. Можливість залишитися в регіоні Центральної та Східної Європи – але не в Росії, а в Польщі чи Україні – є чудовою можливістю не лише для Польщі, а й для України на шляху до її членства  в Європейському Союзі та ефективної реконструкції.

У 2022 році протягом кількох місяців польський експорт на східні ринки різко зупинився, а в наступні місяці кінець року, швидше за все, зазнаватиме постійного спаду. Проте не йдеться про зменшення приблизно на 1/3, як це було після анексії Криму в 2014 році. Цього разу поломка буде набагато глибше і триватиме довше. Перспективи вітчизняних імпортерів видаються ще гіршими через послідовне дотримання санкцій проти Росії, що розширюються.

***

Польські компанії серйозно постраждали від наслідків російської агресії на Україні. Основні проблеми, про які повідомляють вітчизняні підприємці:

  • серйозні прострочення платежів, часто повна відсутність можливості повернути частину боргу;
  • нове українське законодавство, що накладає додаткові зобов’язання на компанії, що працюють на місцевому ринку;
  • проблеми з доставкою товару;
  • серйозний вплив стрімкого зростання цін на паливо та певну сировину;
  • немає можливості застрахувати експортні контракти;
  • виключення відповідальності страховиків за майнові втрати внаслідок бойових дій;
  • різке зростання валютних ризиків і великі збитки для фірм, які не змогли хеджувати свої контракти.


Сьогодні немає сумніву, що польський бізнес, орієнтований на Схід, стикається з величезними викликами. Ми можемо радіти, що двосторонні торгові палати, такі як польсько–українська господарська палата, асоціації та бізнес–організації по обидва боки кордону, діаспора українських підприємців, які працюють у Польщі, і звичайні підприємці–приватні особи зробили велику роботу. І дуже ефективно. Ця діяльність дає надію, що польська та українська економіки можуть скоро оговтатися від від воєнної турбулентності. Важливо, щоб співпраця по обидва боки кордону не припинялася, бо, як каже польська приказка: разом ми зможемо більше…

Януш Пєхоцінскі – Президент Азійської промислово–торговельної палати Польщі (polandasia.com), створеної у квітні 2016 року з ініціативи польських підприємців, зацікавлених у виході на азійські ринки. Економіст, колишній віцепрем’єр і колишній міністр економіки уряду Польщі.

Powiązane artykuły

spot_img

Wywiady