Враховуючи збільшення імпорту з України, збільшення експорту з Польщі та більш тісну співпрацю між Україною та Європейським Союзом, необхідно підвищити ефективність залізничного та автомобільного транзиту на спільному кордоні. Безвізовий» митний режим, який почав діяти з 1 жовтня 2022 року, запроваджуючи єдиний транзитний документ для перевезення товарів, є кроком у правильному напрямку, оскільки зменшує кількість формальностей та витрати для підприємців.
В умовах, коли транспортні коридори, що існували в Україні, були частково зруйновані, Польща, завдяки своєму розташуванню, стає своєму розташуванню стає своєрідним транспортно-логістичним хабом.
Тема кордону у широкому розумінні цього слова – інфраструктури та пропускної здатності прикордонних переходів, черг, функціонування прикордонних, митних, фітосанітарних та ветеринарних служб, а також пасажирських та вантажних перевезень – роками була предметом численних обговорень та дискусій. Однак зараз, коли в Україні триває жорстока війна, питання спільного кордону набуває особливого значення.
Аналізуючи ситуацію на кордоні, слід її розглядати у декількох напрямках. Кордон має вирішальне значення у створенні кращих умов для гуманітарної допомоги, торгівлі та тіснішої співпраці між Україною та країнами Європейського Союзу. У цьому контексті ключове значення має стан і плани розвитку прикордонної інфраструктури, стан перевалочних терміналів, і, нарешті, підтримка з боку нових технологій.
«Перш ніж впроваджувати конкретні рішення, необхідно ретельно проаналізувати поточний стан пропускної спроможності та якості перетину кордону – залізничних ліній та дорожньої мережі, включаючи Під’їзні шляхи до прикордонних переходів. Співставлення цих даних з правовими аспектами функціонування кордону дозволить нам виробити стратегічні та оперативні напрямки дій», – наголошує президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота, який спільно з керівництвом Університету підприємництва та адміністрації в Любліні провів конференцію, присвячену цим питанням.
Як свідчать дані Головного управління статистики Польщі, за 8 місяців 2022 року, польський експорт в Україну зріс на 29% (до $5 979 млн), а імпорт з України збільшився на 27% (до $4 182 млн). Україна наразі є 12-м партнером Польщі в експорті та 15-м в імпорті. За обсягами імпорту найбільше значення має соняшникова олія (355,3 млн євро, 9% від загального обсягу імпорту з України до Польщі, зростання на понад 400% у річному вимірі), залізна руда (336,8 млн євро) та кукурудза (272 млн євро). Найбільш динамічне зростання зафіксовано в агропродовольчих товарах (імпорт кукурудзи збільшився на 15 000%).
Збільшення обсягів торгівлі під час збройного конфлікту вимагає поліпшення якості залізничного сполучення з країнами Європейського Союзу, покращення пропускної спроможності кордону – в тому числі запровадження єдиного контролю та підвищення ефективності перевалочних терміналів на стику колії шириною 1435 мм та 1520 мм, а також надання більшого значення так званим сухим портам.
Спільних рішень потребує також ефективність роботи прикордонних служб по обидва боки кордону та оптимізація митних, ветеринарних та фітосанітарних заходів у тому числі шляхом повного використання територіальної сфери залізничного прикордонного переходу в Перемишлі. Доцільним є також покращити координацію роботи польських та українських менеджерів залізничної інфраструктури та прикордонних служб (проблеми простоїв, передачі вагонів тощо).
Нещодавно прийнятий «безвізовий» митний режим підвищує ефективність торгівлі. Його сенс полягає в тому, щоб з’єднати Україну з Новою комп’ютеризованою транзитною системою (NCTS), тобто ІТ-системою, яка підтримує транзитну процедуру ЄС в рамках ЄС та Процедуру спільного транзиту (WTP). WTP дає право на перевезення вантажів без необхідності здійснювати митне оформлення на кордонах держав-учасниць Конвенції. Завдяки включенню України до системи NCTS, українські перевізники зможуть розподіляти товари між 35 країнами, включаючи членів ЄС, з єдиною декларацією. Таким чином, нова митна система сприятиме спрощенню перевезення товарів. За розрахунками європейських підприємців, система NCTS заощаджує компаніям в середньому 30 хвилин на кожному перевезенні, а щорічно близько 132 млн євро завдяки зниженню трудовитрат.
В умовах нових викликів у сфері торгівлі, транзиту та транспорту також необхідно вирішити проблему черг на кордоні та підвищити безпеку і комфорт роботи польських та українських автоперевізників. У контексті розвитку інфраструктури на кордоні також варто врахувати майбутні процеси відбудови України, які передбачатимуть, у тому числі, інвестиції в залізничну інфраструктуру (відмінності в інфраструктурі та рухомому складі України та країн ЄС). Це також величезний виклик для Польщі, адже збільшується її важливість у трафіку між нею та Україною. Пам’ятаймо, що польсько-український кордон, в умовах нових умов розвитку торгівлі та воєнних викликів, – це можливість для Польщі зайняти місце логістичного хабу України.
Лібералізація торгівлі між Україною та Європейським Союзом, зростаюча динаміка та структура цієї торгівлі, включаючи Польщу, а також ініціативи ЄС щодо підтримки України в експорті, імпорті та транзиті українських товарів є елементами, які вплинуть на роль Польщі в економічному співробітництві. Прикордонні переходи мають стати можливістю для обох сторін – польської та української. А тимчасові проблеми мають вирішуватися шляхом діалогу та співпраці.
Польсько-українська господарча палата – організація економічного самоврядування, що об’єднує близько 300 польських та украiнських суб’єктів господарювання і представляє їх у контактах з органами влади та неурядовими організаціями обох країн.
